Сашко Стусенко і посткарнавальне безглуздя ІФА

Як визначити жанр цього твору? Пародія. Сатира. Гротеск. Іронія. Комедія. Драма. Трагедія. Комікотрагедія… Що це таке взагалі і про що? Порнографія. Чорнуха. Гидота. Посталкогольні, передалкогольні, тут–і–зараз алкогольні марення? Сюрреалістична блювотина. Все зразу і нічого. Аби не страждати псевдоцнотливістю і показним пуританством, — погляньмо на себе в дзеркало і ще раз (нехай це нас в черговий раз приведе до розладу шлунка) нагадаємо, у якому світі ми живемо.

Коли я читав “Місію Фантома” Сашка Стусенка, то у голові тільки й крутилося: хто ж це надрукує?!. Але чим ближче я був до закінчення читання, тим більше розумів, що надрукувати повість обов’язково потрібно. Навіть, якщо її сприймуть не так чи зовсім не сприймуть. Повість потрібно надрукувати хоча б тому, аби знали, що у нас є автор, якого ще болить життя, хоча й побачив він його із заднього ходу.
Продовжити читання “Сашко Стусенко і посткарнавальне безглуздя ІФА”

Назустріч Майбутньому

Дорогий читачу, це число “Алкосу”, яке ти тримаєш в рухах, абсолютно не схоже на те, що було роком раніше чи на те, яке буде згодом. Однак, роблячи певні анотаційні рефлексії, хотілося б акцентувати увагу саме на трьох темах, притаманних цьому номеру.

Почну з найепатажнішого і найконтроверзійнішого, бо саме так можна окреслити повістину Сашка Стусенка “Місія фантома”, яка викликала чималу дискусію серед членів редакційної колегії. Її можна сприймати і не сприймати, її можна окреслювати епігоністичними спробами молодого автора, як по відношенню до Юрія Андруховича (в плані сюжетного чи композиційного розвою), так і по відношенню до Юрія Покальчука чи Олеся Ульяненка, чи Олега Криштопи, чи… (в плані манери письма, свідомого підняття нагора тих негативів буття, з якими зустрічаєшся в буденному житті), але для того, щоб вилікувати рану, потрібно, перш за все, встановити причину її з`яви. Таку мету і переслідує ця повість – людину чекає апокаліпсис не через зіткнення Землі з якоюсь там кометою, а, насамперед, в плані самосвідомості, культури, збереження “собору душ наших”, і, можливо, саме таким чином кожен, хто її прочитає, намагатиметься надалі і в мовленні, і в поведінці бути абсолютно протилежним до головного героя цього твору.

Інші два оспекти, на які хотілося б звернути увагу – події досить поважні, які сталися впродовж поточного року. Перша з них – 125-річчя від дня заснування Косівської мистецької школи, яка на сьогодні зреалізована в діяльності Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Про це свідчать дослідницькі матеріали Катерини Сусак, Володимира Попенюка, Ганни Ватаманюк, Марії Іванчук, Катерини Ткачик-Попенюк.

Не менш важливим і доконечно сьогодні потрібним є належне вшанування пам`яті відомого не тільки на теренах Косівщини, України, а й далеко за її межами дослідника, етнографа, громадського діяча Ігоря Аполлоновича Пелипейка, бо окрім формального створення Клубу творчої інтелігенції, що носить його ім`я та кількох статей Марії Іванчук, присвячених цій постаті, справа далі не просунулась. Не видане його вибране, немає бібліографічного каталогу його статей, не видруковані його останні прижитттєві статті тощо.

Тож, насамкінець, вдумливого прочитання Тобі, дорогий читачу.

З повагою редактор “Алкосу” Іван Бойчук

Зміст

  • Іван Бойчук
    НАЗУСТРІЧ  МАЙБУТНЬОМУ

ПРОЗА

  • Євген Баран
    САШКО СТУСЕНКО І ПОСТКАРНАВАЛЬНЕ БЕЗГЛУЗДЯ ІФА
  • Олександр Стусенко
    МІСІЯ ФАНТОМА

КРИТИКА

  • Іван Бойчук
    … ПІСКОМ НА ЗУБАХ, або БЛУКАЮЧИ МІЖ
    Я МІРЯЮ ВОГОНЬ /я мрію про вогонь/
    … ЩЕ ОДИН ЗАПИС ДО  ВЛАСНОГО ЩОДЕННИКА
  • Євген Баран
    “ЗІЙШОВСЯ КЛИНОМ СВІТ МІЙ В ЧОРНОГОРІ…” .
    “ЛИШЕ ДО СОНЦЯ МІЙ КРОК І ПІСНЯ!”
    ТОЧНІ КВАДРАТИ СЛІВ
    БІЛА ТИША І БІЛА ПЕЧАЛЬ
    “САМОТНІСТЮ ВИМІРЮЮ СЕБЕ”
  • Аделя Григорук
    ОЛЬГА БАЗАЛІЯ: УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ РОЗЧАХНУТОЇ ДУШІ
    МАРГІНАЛЬНІ НОТАТКИ НА ЛИСТКАХ ХРАБУСТУ
    САТИРА ОМЕЛЯНА ЛУПУЛА
  • Тарас Гросевич
    РОМАН СТЕПАНА ПРОЦЮКА “ТОТЕМ”: ГЕРОЇ, ПРОБЛЕМАТИКА
  • Ігор Мочкодан
    “ЛІТЕРАТУРА — ЦЕ ПЕРШ ЗА ВСЕ ЛЮДИ…”
  • Олександр Стусенко
    З ЦЬОГО МОЖНА ЗРОБИТИ КІЛЬКА ДИСЕРТАЦІЙ
  • Анна Харченко
    ХТО ВПІЗНАЄ МЕНЕ ПО БЛИСКУ ЛИСТЯ? АБО СТИГЛА ПОЗОЛОТА НЕОЧІКУВАНИХ КОНФІГУРАЦІЙ МИКОЛИ ВОРОБЙОВА
  • Іван Мисюк
    КНИГА, НАПИСАНА СЕРЦЕМ Продовжити читання “Зміст”