Косівська ткацька школа. Проблеми збереження та розвитку традицій.

Розглядаючи Косівську школу ткацтва, як явище широкомасштабне, включаємо в це поняття наступні мистецькі процеси. По-перше — це діяльність офіційних   закладів, що діяли з кінця  ІХ ст. і до наших днів, де можна було  здобувати фахову освіту. По-друге — це творчість багаточисельних відомих і невідомих народних майстрів які створили безцінну і бездонну спадщину художнього ткацтва. І з рештою, на сучасному етапі свого розвитку школа ткацтва може розглядатися через призму діяльності Інституту прикладного та декоративного мистецтва в Косові, що дає представників “нової” фахової освіти.

Очевидно, синтез перерахованих форм розвитку школи дає нам можливість скласти уявлення про складний процес її становлення та роль в сучасному декоративно-прикладному мистецтві. Реальним виміром художньої якості продукції школи було і є проникнення в естетичну природу гуцульської мистецької традиції та вміння актуалізувати затерті часом образно – пластичні ідеї.  Отже, оглянемося назад і спробуємо панорамно прослідкувати шлях формування косівської школи художнього ткацтва, акцентуючи увагу на основних причинах злетів та падінь на шляху її розвитку. Незаперечна користь такого дослідження допоможе вималювати перспективи подальшого процесу становлення школи на основі наукового переосмислення народного досвіду в галузі художнього ткацтва. Продовжити читання “Косівська ткацька школа. Проблеми збереження та розвитку традицій.”

Кальяновий дереш

КАЛЬЯНОВИЙ ДЕРЕШ
Любко Дереш. Культ. Роман. – Львів: Кальварія, 2004. – 264 с.

“(Пгн‘’гул мгу ‘улнаф Йог-Сотот! . Вар ‘гар Йог-Сотот Й’ай ‘нг ‘нгах!
Х’і-л ‘геб!!! Бах ‘г-г ‘нлах Йог-Сотот геб ‘л-и ‘х!
Ая нга ‘а гтха ‘ат огтхд ‘аі ‘ф ‘нгахн ‘г—аі ‘й)”.
Любко Дереш. Культ.

Роман вже вийшов другим накладом. Перше видання з’явилося 2002 року, друге 2004. Якщо врахувати, що першопублікація “Культу” була на сторінках “Четверга” чи не 2001 року, тоді цей твір можна вважати таким собі українським бестселером, за яким, кажуть, всі стужилися. Продовжити читання “Кальяновий дереш”

Дощ

ДОЩ
Коли байдики в напівсмерканні життя вже не байдики,
Коли жінка що поруч в ліжку вже не жадана,
Коли книга не віщує світів навіть в on-line, –
Залишається – “… Ой сіді-ріді-дана…”. Продовжити читання “Дощ”

Поезія Людмили Малкович

Х Х Х
По снігу, що порипує,
Ніби, двері відчиняєш
у старій хаті,
де все пахне пусткою,
і самотність танцює
з маленьким чортиком –
я йду у світ
шукати чистої стіни,
щоби всіма кольорами
вимальовувати дідові пісні. Продовжити читання “Поезія Людмили Малкович”

Науково-практична конференція, присвячена вшануванню 120-річчя від дня народження Михайла Куриленка та 115-річчя ювілею Романа Горбового

2 грудня 2005 року в Косівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва відбулася науково-практична конференція, присвячена вшануванню 120-річчя від дня народження Михайла Куриленка та 115-річчя ювілею Романа Горбового, які зробили значний внесок у розвиток косівського килима як оригінальної складової українського декоративно-вжиткового мистецтва. У конференції взяли участь учені зі Львова, дослідники творчості М. Горбового та діяльності спілки “Гуцульське мистецтво”, якою керував М. Куриленко, члени родини Р. Горбового, представники держадміністрації. Продовжити читання “Науково-практична конференція, присвячена вшануванню 120-річчя від дня народження Михайла Куриленка та 115-річчя ювілею Романа Горбового”

Не пошкодуйте часу

У середу  майже половина жителів Річки  виділа Катрусю. Вона йшла  від автобусної зупинки через село,  вітаючись з людьми. Дибала повагом, несучи кругленький живіт і була така зваблива своєю жіночністю, що чоловіки обзиралися.

– Чия то молодичка д‘горі пішла? – питала стара Тонючка Рибенчукову невістку, що також приїхала автобусом.

– Йкас не наша , видко до когос… В тєжі май восьмим місіцем ,але таке молоде і зграбне, що бігме, увесь автобус ззиравси.

Тим часом Катруся перепочивала  у березі і її рожеве  плаття виділи з найдальших хат. Під грудьми м”яко  вдарило, приємно залоскотало. Пливла поглядом  в гірську далеч і гадала нехитру думку, що світ любий-милий, а скоро буде ще кращий. Продовжити читання “Не пошкодуйте часу”